Потреба законодавчо врегулювати роботу ріелторів в Україні назріла давно. Ринок їхньої діяльності з кожним роком стає все більш насиченим та професійним, проте ані будь-яких законів чи підзаконних актів, які б впливали на діяльність ріелторських контор чи окремих посередників із продажу ті купівлі житла, ані навіть визначення професії «ріелтор» поки що немає. Тож час від часу законодавчі ініціативи з цього питання з’являються у Верховній Раді. У липні цього року проект Закону «Про ріелторську діяльність» зареєстрував депутат від Партії регіонів Ігор Просолов.
Це – вже друга його законотворча ініціатива у цій сфері. Ще у 2007 році подібний законопроект парламент не підтримав. Тепер співавтори документа стверджують, що значно його удосконалили. Зокрема, законодавчо закріплюється поняття «ріелтор» - ними може бути будь-яка особа, котра має вищу освіту рівня бакалавра та пройшла відповідну професійну підготовку. Відповідно до законопроекту, реєструватиме ріелторів Ріелторська палата України.
Основні ідеї проекту цього закону: захист прав споживачів ріелторських послуг ті розширення можливостей ріелторів для виконання ними своєї роботи, - зазначив член національної ради Всеукраїнської спілки громадських організацій «Ріелторська палата України» Віктор Несин, розповідаючи про особливості документа під час засідання «круглого столу» щодо його обговорення, яке пройшло у Житомирі.
Участь у засіданні взяли також член національної ради спілки Генріх Людкевич, голова громадського об’єднання «Житомирська ріелторська палата» Валерій Зайченко, начальник обласного бюро технічної інвентаризації Сергій Сечин, заступник голови Нотаріальної палати України в Житомирській області Олена Котик і безпосередньо ріелтори Житомира.
Під час жвавого обговорення було спростовано чутки навколо старань узаконити ріелторську діяльність, зокрема, й щодо того, що Законом буде створено монополію Ріелторської палати України на надання таких послуг. Генріх Людкевич заявив, що палата є виключно громадською, а не підприємницькою організацією, тож подібні звинувачення не мають підстав. Спростували також думку про те, що Закон – занадто «легкий», тобто у ньому переважають дозволи, а не заборони. Мета будь-якого закону – врегулювати певний вид діяльності та права громадян ним займатися, і саме на цьому даний проект зосереджує увагу.
Важливим питанням є визначення професії «ріелтор», оскільки до реєстру професій вона вже внесена, а от визначення не має. Крім того, потрібно звернути увагу і на професійну підготовку спеціалістів даного профілю, оскільки нині, як було зазначено, із десяти ріелторів лише одного можна назвати професіоналом своєї справи. Водночас, експерти зазначили, що додатково треба буде розробити єдиний національний стандарт ріелторської діяльності, а також єдину програму та єдині вимоги ждо складання іспитів ріелторами.
Регулювання діяльності ріелторів є в більшості країн світу, в тому числі в Білорусії та в Латвії. У Росії теж створюють відповідний закон. В Україні ж їх роботу поки що регулює лише ВСГО «Ріелторська палата України». Нещодавно таку громадську організацію було створено і в Житомирі.
Ірина Хомчук
